Особливий подарунок — книга Валентини Лотоцької «Незвідані сузір’я»
До Красненського селищного голови Романа Фурди завітала наша землячка, поетеса, членкиня Національної спілки письменників України Валентина Лотоцька. Авторка подарувала очільнику громади свою нову поетичну збірку «Незвідані сузір’я», яка цього літа побачила світ у львівському видавництві «Сполом». Книга — з особливим авторським підписом і словами вдячності за підтримку у її виданні.
«Шановному Роману Ярославовичу в подяку за підтримку у виданні збірки. Любімо нашу мову, солоспівну і багатоголосу. Нехай подих мови гуртує нашу націю, ніким не скорену і нездоланну. Перемоги нам усім і Божого благословення на майбутнє! З повагою — В. Лотоцька. Вересень, 2026 рік».
Приємно, що Красненська селищна рада стала партнером та підтримала видання цієї книги, долучившись до справи збереження й популяризації українського слова та творчості талановитої землячки.
«Незвідані сузір’я» — це збірка, присвячена українській мові — серцю й душі народу, його найціннішому скарбу, живій пам’яті та оберегу нації. У книзі зібрано 22 проникливі поезії, які звеличують рідне слово, його силу, красу та незламність.
Для Валентини Лотоцької творчість тісно пов’язана з педагогічною діяльністю. Вона вже понад 30 років працює у Красненській першій школі, 22 з яких — на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи. Саме любов до дітей, рідного краю та українського слова надихає авторку створювати нові поетичні твори.
Творчий доробок Валентини Лотоцької налічує 8 збірок поезій, а також поетичні добірки у двох антологіях. Її твори публікуються в журналах та газетах.
Валентина Лотоцька — членкиня Національної спілки письменників України з 2019 року, лауреатка Міжнародної премії імені М.Утриска, дипломантка VIII Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича за книгу «Вогонь герані».
Нова книга «Незвідані сузір’я» — ще одна творча сторінка, у якій звучить любов до української мови, рідного краю та людей. І важливо, що такі книги народжуються й знаходять підтримку саме тут — у нашій громаді, серед людей, які своєю працею примножують її культурне надбання.
