Задвір'я

Задвір’я – одне з найбільших сіл колишнього Буського району на Львівщині, розташоване за тридцять кілометрів по залізниці на схід від Львова. Перша відома дослідникам старовини письмова згадка про Задвір’я датується 1451 роком. Розміщене воно було за панським маєтком-від цього і назва Задвір’я. У 1696 році село належало львівському стальнику Якову Озга. Місцевість знаменита тим, що 1920 року тут відбулась одна із битв польсько-більшовицької війни. Влітку 1920 року після невдалого походу на Київ польське військо разом із частинами армії УНР відступало на захід. 17-18 серпня на станції Задвір’я зійшлися силами більшовицьке та польське військо, у складі якого окрім поляків воювали українці та євреї. Вони завзято оборонялися. Завдяки цьому дводенному спротиву був зупинений наступ більшовиків на Львів, тоді, коли точилися запеклі бої за Варшаву будьонівцям необхідне було підкріплення. Усіх полеглих поховали біля залізниці там, де згодом їм була насипана могила-пам’ятник.

	У 1808 р. завершено спорудження дерев’яної церкви «Собор Пресвятої Богородиці», яка продовжує свою діяльність донині. У  Задвір’янській  церкві було виявлено фрагмент рідкісного «Апостола», випущеного в 1772 р.    Школа в селі була від давніх часів. Заснування її слід пов’язувати із появою церкви. Біля автотраси за 1 км на північ від центральної частини села знаходиться мурований костел-каплиця Божої Матері (1908 р.) .
28 липня 1991 р. відбулося відкриття пам’ятника Т.Г. Шевченка.	Восени 1991 р. було відкрито пам’ятник Борцям за волю України при вході на цвинтар.

Діячі та видатні постатті:
І.П. Савчин-патріот,письменник,краєзнавець-уродженець села. Автор багатьох краєзнавчих матеріалів з історії Надбужжя, які допомагають у вивченні рідного краю.
Було створено народний чоловічий ансамбль «Січові стрільці»(керівник-Р. Ладига)та жіночий ансамбль «Берегиня».

Цвинтар полеглим у польсько-більшовицькій війні 1920 року