Григор’єв Роман Зіновійович
Дата і рік народження: 2 жовтня 1977 року
Звання: солдат
Дата і місце загибелі: 19 грудня 2022 року, біля н.п.Вишневе (Харківщина).
Місце поховання: селище Красне (Красненська ТГ).
Роман народився у селищі Красне, четвертою дитиною в дружній та працьовитій родині. Його старші брати — Олег і Ігор, а також сестра Оленка. Батько, Зеновій Іванович, працював поїзним електромеханіком, а мати, Ганна Михайлівна, була різноробочою.
У 1992 році Роман завершив навчання в Красненській школі №1, здобувши неповну середню освіту, та закінчив Буську музичну школу за спеціальністю «фортепіано». Того ж року він вступив до Львівського професійно-технічного училища №52, яке успішно закінчив 21 червня 1995 року, здобувши кваліфікацію поїзного електромеханіка 5 розряду.
11 вересня 1995 року Роман вирішив присвятити себе духовному життю та вступив до постулату Римо-католицького ордену Братів проповідників (домініканців) у місті Мукачево. У 1996 році продовжив своє навчання на священика в Римо-католицькому університеті у Варшаві. Однак у 2000 році, з особистих причин, залишив навчання та повернувся в Україну.
Два роки Роман працював на будівництві в Англії. Він володів чотирма іноземними мовами — польською, англійською, німецькою та французькою. Після повернення працював на будівництві в Києві.
У 2009 році Роман одружився з Цісарук Оксаною Володимирівною. Подружжя виховувало чотирьох дітей: Андрійка, Оленку, Софійку та Таню.
У березні 2022 року, з початком повномасштабної агресії Росії проти України, Роман добровільно вступив до лав захисників, щоб боронити свою Батьківщину, родину та майбутнє своїх дітей.
19 грудня 2022 року Роман героїчно загинув у бою. Він залишив після себе глибокий слід у серцях рідних, друзів та всіх, хто його знав. Його дружина та четверо дітей залишилися сиротами, а пам’ять про нього — живою і вічною.
Вічна пам’ять Герою
Нагороди:
Відзнака "Почесний Захисник України з Красненської громади" (посмертно).