Микитюк Василь Дмитрович
Дата і рік народження: 5 лютого 1970 року
Звання: сержант
Посада: головний сержант-командир гармати артилерійського взводу артилерійської батареї артилерійського дивізіону.
Дата і місце загибелі: 10 лютого 2023 року, н.п. Затишшя (Запоріжська область)
Місце поховання: село Сторонибаби (Красненська ТГ).
Василь народився в с.Старий Майдан Радехівського району Львівської області. До семи років проживав у селі Пустельник Радехівського району Львівської області. У 1976 році разом із матір’ю переїхав до міста Буськ, де пішов у перший класу у Буську ЗОШ І-ІІІ ст №1. У 1986 році закінчив навчання в школі та вступив на навчання в Сумське вище артилерійське командне училище. Через рік навчання був переведений на строкову службу в 169-й гвардійський окружний навчальний центр.
Після військової служби переїхав у село Сторонибаби. У 1989 році влаштувався на роботу електриком вагонів Львівської залізниці. У 1992 році вступив на навчання до Київського технікуму залізничного транспорту, який закінчив у 1995 році.
У шлюбі з дружиною Марією народився син Тарас та донька Надія. З 2000 року працював на станції Красне оглядачем вагонів. У 2013 році підписав контракт про військову службу з 44 артилерійською бригадою ім.Гетьмана Данила Галицького.
У 2020-2021 рр брав активну участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, де отримав посаду командира гармати із присвоєнням військового звання «молодший сержант». Під час АТО неодноразово був нагороджений грамотами та нагородами за сумлінне виконання військового обов’язку, зразкову дисципліну та розумну ініціативу.
На початку повномасштабного вторгнення був направлений на навчання в Німеччину, для проходження підготовки по роботі з британською-артилерійською гаубицею М-777.
У період війни брав участь у боях за звільнення міст Буча та Ірпінь. Неодноразово брав участь у боях за Донецьку, Сумську та Запорізьку областей.
Влітку 2022 року на Донецькому напрямку отримав поранення (опіки тіла правої сторони). Після проходження реабілітації у вересні того ж року повернувся на фронт, де продовжив боротьбу за захист та територіальну незалежність України.
10 лютого 2023 року поблизу населеного пункту Затишшя Пологівського району Запоріжської області внаслідок прильоту ударного БПЛА «Ланцет» отримав поранення несумісні з життям. похований у селі Сторонибаби.
Нагороди:
Почесна відзнака командувача військ оперативного командування «Захід», 03.11.2020 року;
Орден «За мужність» ІІІ ступеня – Указ Президента України від 05.04.2022 року;
Орден «За мужність» ІІ ступеня – Указ Президента України від 24.08.2023 року – посмертно;
Відзнака «Почесний громадянин Золочівського району» - посмертно;
Відзнака «Почесний захисник України з Красненської громади», 22.01.2024 року – посмертно;
Диплом «Почесний громадян Золочівського району Львівського області», 27.03.2024 року – посмертно.
