Пелюх Роман Миколайович

Дата і рік народження: 15 березня 2002 року

Звання: старший солдат

Посада: стрілець 2-го взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення військової частини

Дата і місце загибелі: 15 липня 2023 року, н.п.Новопокровка (Запоріжська область).

Місце поховання: село Андріївка (Красненська ТГ)

Народився 15 березня 2002 року в мальовничому селі Андріївка, де й пройшли його перші роки життя та навчання в місцевій школі. З дитинства був доброю, чуйною та щирою дитиною, мав безмежну любов до природи, обожнював риболовлю та футбол.

Після завершення дев'яти класів школи Роман вступив до Вищого професійного училища №29, де здобув фах «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; електрозварювальник ручного зварювання». Хоча й обрав технічну спеціальність, доля привела його до іншого шляху — важкої, але улюбленої праці на будівництві.

У 2020 році Роман був призваний на строкову військову службу Буським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Службу проходив у військовій частині 3058 у місті Ізмаїл Одеської області, де склав військову присягу на вірність українському народові та отримав звання старшого солдата.

Під час служби познайомився через соціальні мережі з дівчиною, з якою планував спільне майбутнє. Але життя внесло свої корективи…

З початком повномасштабного вторгнення Роман разом із побратимами вирушив боронити рубежі України в Одеській області. Відчуваючи в собі поклик зробити більше, він прийняв важливе рішення — підписав контракт на службу у військовій частині 3029 міста Запоріжжя.

Після посиленого навчання Роман вперше приїхав додому у коротку відпустку, але вже за чотири дні, отримавши дзвінок, знову вирушив на передову — цього разу в Запоріжжя.

Свій героїчний шлях він продовжував до 15 липня 2023 року. У ту трагічну суботу, під час виконання бойового завдання, Роман разом із побратимами потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Він загинув як справжній воїн, пліч-о-пліч із товаришем, з яким разом пройшов ще строкову службу.

У Романа залишилися батьки, сестри та велика, дружна родина, яка завжди пам’ятатиме його усмішку, доброту й незламний дух.

Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!

Нагороди:

Орден "За мужність" ІІІ ст.

Відзнака "Почесний Захисник України з Красненської громади" (посмертно).