Відкрито пам'ятну дошку Героям с.Скнилів, які віддали життя за Україну
Сьогодні, у селі Скнилів (Красненська ТГ), з ініціативи директора Народного дому, сестри одного із загиблих Героїв Надії Гнип, у приміщенні закладу культури відкрито меморіальну дошку пам’яті полеглих захисників України с.Скнилів, які ціною власного життя захищали Україну від російських окупантів.
На меморіальній дошці розміщено чотири портрети Захисників України – Петра Солотви, Володимира Кобилюха, Григорія Барчишина та Юрія Солотви. Усі вони поклали власне життя за Україну.
Отець Володимир Стецик відправив панахиду за упокій та освятив меморіальну дошку.
Директор НД Надія Гнип закликає усіх берегти пам'ять про полеглих Героїв та єднатися у підтримці наших захисників та захисниць. Цю меморіальну дошку з портретами Героїв відкрито не для родин загиблих, а відкрито для майбутніх поколінь українців, аби вони усвідомлювали та розуміли одну просту істину: українці повинні бути об'єднаними, щирими та працьовитими, аби зробити цю державу сильною та потужною.
Світла пам’ять про Героя назавжди залишиться у наших серцях.
ПЕТРО СОЛОТВА народився 21 липня 1992 року у селі Скнилів, де й навчався в місцевій школі. Здобував професійно-технічну освіту у Золочівському професійному ліцеї.
Після завершення навчання протягом 2010-2012 років проходив військову службу у Військово-Морських Силах у Севастополі.
У 2014 році виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Після повернення до цивільного життя працював у будівельній сфері.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів та боронив державу у складі тієї ж 24-ї бригади імені короля Данила.
Петро загинув 24 березня 2023 року поблизу населеного пункту Нью Йорк, Донецької області в результаті влучання протитанкової керованої ракети. У Петра Солотви залишилися батьки, дружина, двоє сестер та двоє братів.
ВОЛОДИМИР КОБИЛЮХ народився 3 жовтня 1993 року в с.Скнилів, де й провів все своє життя.
У 1999 році поступив в місцеву школу, а у 2009 році її завершив. В цьому ж році поступив в Державний професійно-технічний навчальний заклад "Червоненське вище професійне училище".
У 2012 році закінчив вище професійне училище і отримав диплом спеціаліста за спеціальністю "електрогазозварник, водій автотранспортних засобів".
Після закінчення училища працював оператором сушки зерна. Пізніше працював за кордоном.
Перед повномасштабним вторгненям повернувся в Україну, де працював на фірмі "Добрий вечір". Був неодружений.
Володимир був призваний на військову службу по мобілізації 15 вересня 2022 року Золочівським РТЦК та СП. Служив в 95-й бригаді ДШВ України навідником-кулеметником.
Вірний військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 23 червня 2023 року поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області, внаслідок стрілецького бою.
ГРИГОРІЙ БАРЧИШИН – мав 38 років, колишній футболіст. Чоловік виконував бойові завдання на східному напрямку, де загинув від ворожого артилерійського снаряда.
Григорій був вихованцем львівських Карпат та гравцем футбольних клубів Карпати-2, Оболонь та Чайка. Працював у колишньому Головному територіальному управлінні юстиції у Львівській області.
Після нападу російських загарбників він одним із перших пішов добровольцем у територіальну оборону Києва й невдовзі приєднався до лав ЗСУ.
У загиблого ексфутболіста залишилися батьки, дружина та маленький син.
ЮРІЙ СОЛОТВА народився 15 травня 1981 року. У 1987 році пішов у перший клас загальноосвітньої школи №64 у місті Львів.
Після закінчення девʼяти класів, вступив до «Львівський автомобільно-дорожній коледж».
З 1998р. по 2000р. проходив строкову службу в Морській піхоті у місті Феодосія, де здобув досвід, навички та дисципліну!
Юра любив спорт, займався професійно боксом та здобував нагороди! Працював, радів життю та після повномасштабного вторгнення агресора, в березні 2022 року обрав шлях українського воїна і став на захист нашої рідної Батьківщини. Бажав, щоб діти жили у вільній, соборній, процвітаючій та незалежній Україні! Добровільно пішов у військкомат та був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Юра був водієм кулеметної групи 3 загону спеціального призначення військової частини А4030. Приймав участь в бойових діях під містом Ізюм та містом Северодонецьк.
11 липня 2022 року під час виконання бойових завдань, в районі переправи через Сіверський Донець, потрапив під сильний артилерійсько-мінометний вогонь противника та отримав поранення. Після закінчення лікування, повернувся до лав Збройних Сил України, та 25 грудня 2022 року його життя обірвалося. Помер Юра у лікарні міста Курахове Донецької області.
Похований у с.Скнилів.
