Шкідники ріпаку та захист бджіл від отруєнь
В нашому районі з двох форм ріпаку (озимого і ярого) вирощують в основному озимий. Цьогорічна аномально рання весна і стрімке потепління призвели до швидкої вегетації ріпаку озимого. Квітневе несподіване тепло змістило всі польові роботи на 2 тижні, відбувається активне наростання вегетативної маси, маємо короткі міжфазні періоди. 15-17 квітня розпочалось цвітіння ріпаку. Разом із вегетацією рослин почалося й поширення шкідників.
У посівах озимого ріпаку спостерігається заселення і пошкодження рослин жуками ріпакового квіткоїда, прихованохоботників та інших шкідників. Виявивши шкідників у кількостях, що наближаються до порогу шкодочинності: ріпакового квіткоїда - 3-4 жуки на одну рослину, стеблового приховано-хоботника - 3-6 жуків на 25 рослин, капустяного білана (2 особини на 1 м2), хрестоцвітих блішок (5 особин на 1 м2), ріпакового пильщика (2 особини на 1 м2) потрібно використовувати якісні інсектицидні препарати, такі як: Атік ВП 0,1-0,12 кг/га, Синерид МД 0,3-0,4 л/га Моспілан, р.п. 0,12 кг/га; Біскайя 240 OD, о.д. 0,25 л/га; Вантекс, мк.с. 0,04-0,06 л/га; Децис Профі 25 WG, в.г. 0,07 л/га; Карате Зеон 050 CS, к.с. 0,15 л/га; або аналоги.
Крім того, повсюдно продовжується розвиток фітопатогенів озимого ріпаку: пероноспорозу, альтернаріозу і фомозу. Проти захворювань у ранньовесняний період на ріпаку застосовують фунгіциди (ютака, СЕ, 1,2-1,4 л/га; тілмор 240 ЕС, КЕ, 0,9-1,0 л/га; ретардин, в.г., 0,4-0,5 л/га, або інші).
Технологія вирощування ріпаку передбачає запилення бджолами під час цвітіння, що значно підвищує його урожайність. Останніми роками від неправильного і несвоєчасного застосування хімічних препаратів було допущено масове отруєння бджолиних сімей, частина з яких загинула. Пасічники понесли при цьому великі матеріальні збитки.
Щоб запобігти проблемі отруєння бджіл, потрібно використовувати малотоксичні для них інсектициди, та препарати групи піретроїди, які мають виражені репелентні (відлякуючі) властивості, завдяки чому бджоли уникають оброблених ділянок. При контакті з піретроїдом, бджоли починають енергійно чистити свої хоботки і вусики. Стресовий стан змушує їх повернутися до вулика і оберігає від набору смертельної дози препарату. Потрібно пам'ятати, що нешкідливими для бджіл є інсектициди 3-4 класу токсичності, за умови використання їх у вечірній час та ізоляції бджолосімей як мінімум на 12-24 год.
Профілактика отруєння бджіл базується на суворому дотриманні регламентів застосування токсичних для бджіл речовин. Для попередження отруєння пестицидами бджіл на ріпакових полях та інших квітучих рослинах , відповідно до ст. 37 Закону України «Про бджільництво», керівникам господарств необхідно не пізніше, ніж за три доби до початку хімобробки, попередити пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється місце, час і спосіб проведення обробки, назва пестициду, ступінь і строк дії токсичності препарату, а також вказується час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові і вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів під час масового льоту бджіл.
Застосування пестицидів регламентується Державними санітарними правилами ДСП8.8.1.2.001-98. Асортимент, норми, кратність застосування пестицидів і агрохімікатів повинні відповідати «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» і доповнень до «Переліку». Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, у похмурі і прохолодні дні допускається проведення обробок у денні години з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів. Завчасно, але не менше, ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарства сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь і об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
Проводити обприскування наземним методом при швидкості вітру до 3 м/с (дрібно крапельне) і 4 м/с (крупно крапельне), при цьому не порушувати зону санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням - 300 м. (6.3.1.;6.3.4. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів). 3абороняється залишати пестициди і агрохімікати без охорони в місцях застосування.
Проводити обприскування авіаційним методом в ранкові та вечерні години дня, при швидкості руху повітря, що не перевищує – 3м/с (дрібне-крапельне обприскування) і 4м/с (крупно-крапельне обприскування), температурі повітря не вище +22 градуса, робоча висота над об’єктом обробки повинна бути не менше 3 метрів. При цьому не порушувати зону санітарного розриву: 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік; 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання, місць випасу свійських тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних та зоологічних заказників і т.п.); 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм і птахоферм, посівів сільськогосподарських культур, що використовуються у їжу без термічної обробки (цибуля на перо, сільдерей, кріп, огірки, помідори, полуниця, малина та інші), а також садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт. («Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96.).
Оксана ЗАБУЖНА, державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
