КАРАФФА-КОРБУТ Софія Петрівна
Українська художниця-графік. Проілюструвала близько 60 творів українських письменників, які вийшли тиражем понад 6 мільйонів примірників (кожну четверту дитячу книжку, яка виходила в Україні).
Народилася 23 серпня 1924 року у Львові, а свої дитячі роки провела в селі Куткір Буського району. Закінчивши 1936 року початкову школу, Софія продовжила навчання в жіночій гімназії сестер Василіянок. Проте 1939 року гімназію закрили і вона поїхала до м. Стрия, щоб навчатися в середній школі, її не закінчила через те, що почалася Друга світова війна. Софія повернулася до Львова, у 1942 році поступила до Державної мистецько-промислової школи. У 1944 році закінчила перший клас державної технічної фахової школи для будівництва, навчання було перерване. Продовжилось воно у щойно відкритому Львівському художньо-промисловому училищі (нині коледж ім. І. Труша). Після його закінчення свою мистецьку освіту Софія Караффа-Корбут продовжила в Інституті прикладного й декоративного мистецтва на відділі прикладної графіки факультету монументального живопису. У 1953р. закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Рука художниці створила художні образи Залізняка і Гонти, Кармелюка і Довбуша, Гамалії та Прометея, І. Підкови та Я. Гуса. Ілюструвала Шевченкового "Кобзаря". Завершила свою творчість Караффа - Корбут ілюстраціями до драми - феєрії Л.Українки "Лісова пісня", яку вважають вершиною її творчості. Працюючи багато років над оформленням книг, Софія Караффа - Корбут досягла вершин у розумінні мистецького бачення книги - гармонійно поєднуючи шрифт, малюнок і білу площину паперу, створила власний притаманний тільки їй світ книжкової архітектури, вона стала класиком художнього оформлення книги. Українській книзі мисткиня віддала 43 роки кропіткої праці. Вона проілюструвала майже 50 книг українських письменників - класиків - Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки, М.Старицького, Г.Хоткевича, Л.Глібова, О.Вишні, М.Пригари, А.Волощака, А.Малишка та інших.
За своє життя Софія Караффа – Корбут не одержала жодної урядової нагороди, ніколи не плекала надії на те, що її творчий доробок поцінують, ніколи не шкодувала за тими нагородами, яких не отримала, бо для неї в житті головними були тільки праця, віра і честь.
Померла Софія Караффа-Корбут 29 листопада 1996 року. Похована на цвинтарі села Куткір (Буський район, Львівська область). У 2000 році на могилі поставили пам’ятник роботи скульптора І. Микитюка.
На чорному мармурі надмогильного пам'ятника зображено Мавку, що тягне руки до неба. З протилежної сторони викарбовано слова художниці: «Я цінності оті марні давно перецінила, і знаю — головне в житті є тільки праця, віра, честь та добра пам’ять по тобі, що теж живе не довго...». На її честь на будинку школи у рідному Куткорі відкрито меморіальну дошку.