Вшанували пам'ять жертв Голодоморів
Цього року ми втретє вшановуємо пам’ять жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, що супроводжується геноцидними діями росії проти українців. Трагічні події сучасності вкотре підкреслюють важливість живої пам’яті про злочини проти людства, необхідність їх засудження світовою спільнотою і гідного вшанування невинних жертв.
Щороку, в останню суботу листопада, в оселях українців запалюються свічки пам’яті — символ скорботи та надії на те, що подібні злочини ніколи не повторяться.
Сьогодні, в селищі Красне, у сквері біля фігури Матері Божої відбувся вечір-реквієм, присвячений Дню пам’яті жертв голодоморів. У заході взяли участь священнослужителі, представники місцевої влади, працівники селищної ради, освіти, культури, ГО “Красненське братство ветеранів ім. Ген. Р. Шухевича” та небайдужі мешканці. Організацією події займалися працівники КЗ "Центр культури та дозвілля" Красненської селищної ради.
Поминальну панахиду за душі безвинно загиблих провели місцеві священники — отці Володимир Целень, Юрій Толочний та Степан Жукровський. Вони наголосили на важливості єдності в часи випробувань, збереження національної пам’яті та духовної сили українців.
У своїй промові секретар виконавчого комітету Богдан Глова акцентував увагу на тому, що російська агресія триває століттями. Він розповів про три хвилі штучного голоду в Україні у ХХ столітті: 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 роках, а особливо нагадав як у 1932–1933 роках радянська влада запровадила сумнозвісний "закон про п’ять колосків", який призводив до страти людей за найменші спроби врятувати себе від голоду. Цей геноцид супроводжувався переселенням населення з росії на знелюднені українські землі. Пан Глова також згадав про те, що в 2003 році Верховна Рада України визнала Голодомор геноцидом українського народу, а згодом це підтвердив і світ.
Ведучі заходу Альбіна Антонишин та Уляна Прокопюк розповіли, що це жахлива сторінка історії нашого народу, на якій чорними літерами записані мільйони загиблих душ. Ще й до сьогодні спогад про страшний голод в Україні – незагоєна рана, невичерпаний біль, непрощений злочин.
Під час заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих та запалили лампадки. Зворушливо прозвучала пісня-реквієм у виконанні Оксани Кушинської, Уляни Прокопюк та Альбіни Антонишин.
Завершився захід спільним виконанням молитви "Боже великий, єдиний".
