Рак Ярослав Остапович

Дата і рік народження: 26 липня 1976 року

Звання: солдат

Дата і місце загибелі: 15 березня 2025 року

Місце поховання: с.Острів

Народився 26 липня 1976 року в селі Старий Яричів Кам’янка-Бузького району Львівської області у патріотичній родині. Батько — Рак Остап Ярославович, українець, народився в Каргіно Красноярського краю, мати — Рак (Максимишин) Марія Степанівна, українка, родом із Шабликіно Тюменської області. Сім’я пережила репресії за підтримку та участь у діяльності УПА.

Ярослав навчався у Красненській середній школі №1 з 1982 по 1993 рік. У 1994–1995 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Здобув фах у Львівському пожежно-технічному училищі МВС України за спеціальністю «Організація і техніка протипожежного захисту» (1995–1998). Згодом продовжив освіту в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті, де отримав кваліфікацію соціального педагога (2007–2009).

З 1998 по 2003 рік служив в органах МНС України в Одеській області. З 2003 по 2022 рік займався підприємницькою діяльністю. Виховував двох доньок — Марію (2010 р.н.) та Софію (2012 р.н.).

Активно брав участь у громадському житті: у 2005–2010 роках був депутатом Кілійської міської ради та помічником народного депутата України Оксани Білозір. Брав участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності. Завжди твердо стояв на захисті української мови, культури й духовних цінностей, залишаючись вірним своїм переконанням, навіть у російськомовному середовищі.

Патріот, християнин, людина великої віри, він завжди шукав Бога і жив за Його Заповідями.

З перших тижнів повномасштабного вторгнення, 8 березня 2022 року, добровольцем став на захист України. Був мобілізований другим відділом Золочівського РТЦК та СП і направлений до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила (військова частина А0998).

15 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новодмитрівка Донецької області, потрапив у ворожу засідку. Загинув смертю Героя, захищаючи незалежність та свободу України.

Він був гідним сином, братом, батьком, другом, чоловіком і хресним батьком. Назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів та вдячного народу.

Вічна слава захиснику України!
Слава Україні! Героям Слава!
Наша боротьба продовжується.

Нагороди:

Відзнака "Почесний Захисник України з Красненської громади" (посмертно).