САВЧИН Іван Петрович
Письменник, краєзнавець, громадський діяч, просвітитель, член Спілки журналістів України та член Національної Спілки письменників України. Він вніс великий вклад у дослідження та написання історії рідного краю.
Народився 23.01.1934 р. у с.Задвір’я Буського району в родині хліборобів. 1950-го року закінчив місцеву середню школу і вступив до філологічного факультету Львівського державного університету, але за два тижні був виключений через сестру Марію, яка брала участь у ОУН(б), і був заарештований та ув'язнений у тюрмі на Лонцького у Львові, після чого за два місяці разом з матір'ю і старшою сестрою Ольгою та неповнолітніми сестрою Надею і братами Богданом і Зеновієм в кінці січня 1951 р. опинився на засланні у Східному Сибірі (в Іркутській області).
У 1956 р. почав на засланні працювати механіком в ліспромгоспі. У квітні 1959 р. повернувся із заслання до села Задвір'я, а наступного року і його родина та дружина Людмила. У Задвір'ї він влаштувався робітником плодорозсадника Львівського тресту зеленого будівництва.
З 1960 р. І. Савчин працює механіком у колгоспі «Прогрес» в Задвір'ї, а з кінця 1963 р. — учителем виробничого навчання в Задвір'янській середній школі. Того ж року знову вступив на заочне відділення факультету журналістики Львівського державного університету, який закінчив 1968 року.
У 1967 році він став коресподентом Буської районної газети «Прапор Жовтня».
З квітня 1990 р. до липня 1994 року Іван Савчин був редактором Буської районної газети, яка згодом отримала назву «Воля народу». У 1993 р. його було обрано головою Буської районної організації КУНу, яку очолював більше десяти років. У 90-х роках двічі обирався депутатом Буської районної ради.
З – під пера письменника вийшли друком історичні романи «Важкий шлях» (1985), «Львівське братство» (1990р.), «В долинах юдолі» (2003р.), «Ясир» (2009р.), краєзнавчі нариси «Убинщина» (2005р.), «Буськ. У вирі століть» (1996р.) та історичне дослідження «Задвір”я”» ( 2009р).
Впродовж багатьох років Іван Савчин очолював районне товариство «Просвіта», навколо якого згуртував цілу когорту своїх послідовників. Велика заслуга Івана Савчина у вивченні та написанні історії та діяльності товариства «Просвіта», Буської читальні, історії шкільництва та діяльності видатних просвітян.
Нелегкий життєвий шлях цієї незламної духом людини: тюрма, Сибір, репресії, переслідування. Багато складних випробувань довелось йому пережити, але не схибив, не зрадив, бо завжди пам’ятав священні Шевченкові слова: "..Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...