Родині полеглого Захисника України Назара Грабовського передали державну нагороду
Під час сесії Красненської селищної ради відбулася передача державної нагороди рідним загиблого Захисника України молодшого сержанта Назара ГРАБОВСЬКОГО з селища Красне. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, воїна посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Хвилиною мовчання учасники засідання вшанували полеглих на війні воїнів.
Указ Президента України Володимира Зеленського «Про відзначення державними нагородами України» зачитав начальник Другого відділу Золочівського РТЦК та СП капітан Ілля Чихічин.
Високу нагороду рідним героя вручив селищний голова Роман Фурда.
Довідково:
Назар народився у місті Львів.
У 1998 році закінчив середню загальноосвітню школу №38. Того ж року вступив до Львівського професійно-технічного училища №31, де здобув фах майстра з індивідуального виготовлення взуття.
У листопаді 2001 році був призваний на строкову військову службу. Прийняв присягу у селі Лютіж Вишгородського району Київської області. Службу проходив у частині зв’язку, згодом – у Києві.
У 2005-2008 роках навчався на факультеті менеджменту Львівського юридичного інституту МВС України.
З 2007 року проживав у селищі Красне, де разом з дружиною будував щасливу і міцну сім’ю.
Останнім місцем праці стало акціонерне товариство «Галичфарм», де Назар зарекомендував себе як відповідальний, чесний і працьовитий працівник.
23 червня 2023 року став на захист України в лавах Збройних Сил України Після фахової підготовки у селі Васильки Київської області проходив службу у військовій частині А4882 в Дніпропетровській області як оператор радіоелектронної боротьби. Був відзначений грамотою за сумлінну службу.
З січня 2025 року служив у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/чА0284) на посаді старшого оператора 1-го відділення РЕБ. Отримав військове звання молодшого сержанта.
Загинув 3 липня 2025 року поблизу села Садки Сумської області під час бойового зіткнення, внаслідок поранень, спричинених вибухом та уламками.
Залишив по собі батьків, дружину, сина, доньку, сестру та багатьох рідних, друзів і побратимів, які пам’ятають його як добру, щиру, справедливу людину, яка завжди приходила на допомогу.
Назар був тим, хто не боявся брати на себе відповідальність, хто відчував обов’язок перед країною та родиною. Його серце було сповнене любові, мужності та відданості.
Він жив гідно – і пішов як Герой.
Пам’ятаємо. Шануємо. Сумуємо.
