Правила
загального користування водними об’єктами на території Красненської селищної ради

Усі води (водні об’єкти незалежно від форм власності) на території Красненської селищної ради є надбанням народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об’єктами.

Правила загального користування водними об’єктами на території Красненської селищної ради (далі – Правила) розроблені з метою забезпечення раціонального використання водних ресурсів, їх збереження, охорони їх від забруднення, засмічення та вичерпання, поліпшення стану водних об’єктів, попередження нещасних випадків та надзвичайних ситуацій при здійсненні загального водокористування, а також дотримання прав водокористувачів на користування цими ресурсами.

Правила розроблені на підставі Конституції України, Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів України.

Правила є обов’язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також для громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які здійснюють водокористування на водних об’єктах, що знаходяться на території селищної ради.

Дія Правил поширюється на всі водні об’єкти на території Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, за винятком випадків, передбачених цими Правилами та чинним законодавством.

Водні об’єкти надаються тільки у користування.

1. Загальне водокористування.
   1. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд та технічних пристроїв, забір води з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Селищна рада зобов’язана повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокористування.

Водні об’єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.  Орендар  водного  об’єкта  зобов’язаний  передбачити  місця  для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).

При визначенні таких місць перевага надається традиційно розташованим місцям масового відпочинку.

У межах населених пунктів забороняється обмеження будь-яких видів загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

1. 2. Загальне водокористування може здійснюватися, як на водних об’єктах загального водокористування, так і на водних об’єктах, які не є в загальному користуванні та не вимагають наявності дозволів.
   3. На водних об’єктах, наданих в оренду (користування), загальне водокористування допускається на умовах, встановлених орендарем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду. Орендар (користувач), зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або сільською радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.
   4. На водних об’єктах, наданих в оренду для риборозведення, любительське і спортивне рибальство повинно здійснюватися згідно з Правилами любительського і спортивного рибальства, затвердженими Наказом Держкомрибгоспу України 15.02.1999. Згідно з цими правилами:

Забороняється лов водних живих ресурсів:

• • • із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також у спосіб багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
    • із незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів).

Дозволяється любительський лов риби та інших водних живих ресурсів на водоймах загального користування з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п’яти на рибалку, та спінінгом. Такий лов здійснюється безкоштовно. В нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.

Дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування на водоймі загального водокористування у таких кількостях:

• • • добування риби не більше 3 кг;
    • добування раків не більше 30 шт.;
    • добування безхребетних (мотиль, гамарус, волохокрилець, дафнія, циклоп, артемія та інші види) не більше 0,1 кг.

Вилов об’єктів аквакультури, які перебувають у приватній власності орендаря водного об’єкта, здійснюється на встановлених ним умовах.

Не можуть перебувати у приватній власності об’єкти аквакультури, що потрапили в умови природної волі за межами наданого орендарю в користування водного об’єкта.

2. Водні об’єкти місцевого значення.

До водних об’єктів місцевого значення належать поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах селищної ради і які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення.

3. Водокористувачі.

Водокористувачами на території Красненської селищної ради можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

• Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
• Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об’єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

4. Основні права водокористувачів.

Водокористувачі мають право:

1. здійснювати загальне водокористування;
2. використовувати водні об’єкти на умовах оренди;
3. вимагати   від   власника   водного   об’єкта   або   водопровідної   системи підтримання належної якості води за умовами водокористування;
4. споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об’єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
5. передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах;
6. здійснювати інші функції щодо водокористання в порядку, встановленому законодавством.

Права водокористувачів охороняються законом.

Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.

5. Обов’язки водокористувачів.

Водокористувачі зобов’язані:

1. економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;
2. використовувати воду (водні об’єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;
3. дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання  води  та  лімітів  скидання  забруднюючих  речовин,  а  також санітарних  та  інших  вимог  щодо  впорядкування  своєї  території;

4. використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об’єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;
5. не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об’єктам та об’єктам навколишнього природного середовища;
6. утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;
7. здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;
8. здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;
9. безперешкодно допускати на свої об’єкти державних інспекторів спеціально уповноважених державних органів у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безкоштовно необхідну інформацію;
10. своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до чинного законодавства;
11. своєчасно інформувати селищну раду, державні органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних забруднень;
12. здійснювати невідкладні роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об’єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому чинним законодавством;
13. виконувати інші обов’язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з чинним законодавством.
14. Заборона на території водоохоронних зон.

Для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколо водних об’єктів рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. На території водоохоронних зон забороняється:

1. використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
2. влаштування кладовищ, скотомогильників, сміттєзвалищ, полів фільтрації;
3. скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки.

7. Охорона поверхневих водних об’єктів.

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

• для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
• для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
• для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Забезпечення безпеки громадян на воді, обов’язки та відповідальність власників водних об’єктів, водокористувачів та організацій, незалежно від форм власності, визначаються діючим Законодавством України.

Використання окремих водних об’єктів або їх частини може бути обмежено, призупинено або заборонено в цілях забезпечення оборони та безпеки території селищної ради, охорони здоров’я населення, навколишнього природного середовища та історико-культурної спадщини, прав та законних інтересів інших осіб у відповідності із Законодавством України.

8. Обмеження господарської діяльності.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1. розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво;
2. зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3. влаштування літніх таборів для худоби;
4. будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, розміщення та облаштування відпочинкової зони), у тому числі: дач, гаражів та стоянок автомобілів;
5. миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
6. влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушуєтьсяїї режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

9. Відповідальність за порушення правил загального користування водними об’єктами.

Порушення цих Правил тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову, або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення Правил несуть особи, винні у:

1. самовільному захопленні водних об’єктів;
2. забрудненні та засміченні вод;
3. порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
4. руйнуванні русел річок, струмків та водотоків, або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
5. введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
6. недотриманні умов дозволу або порушенні Правил;
7. самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
8. пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
9. незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об’єкти, каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
10. використанні земель водного фонду не за призначенням;
11. неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об’єктах;
12. відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об’єкт в експлуатацію.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

10. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень правил загального користування водними об’єктами на території Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи таособи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень Правил, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень Правил, не звільняє винних від обов’язку здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні правил водокористування до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Аналіз регуляторного впливу проєкту рішення Красненської селищної ради «Про затвердження Правил загального користування водними об’єктами на території Красненської селищної  ради»

Назва регуляторного акта: рішення Красненської селищної ради «Про затвердження Правил загального користування водними об’єктами на території Красненської селищної ради».

Регуляторний орган: Красненська селищна рада.

Розробник документів: Відділ земельних відносин та екології Красненської селищної ради.

1. Визначення проблеми.

До Красненської селищної ради надходять звернення від представників громади з приводу необхідності врегулювання питання реалізації мешканцями громади права на загальне водокористування. З одного боку, ця проблема існує у зв’язку з наявністю великої кількості Законів та підзаконних нормативно-правових актів України, що здійснюють правове регулювання доступу до використання об’єктів природи в частині водокористування, і однозначно не зрозуміло, які з цих нормативно-правових актів є загальними і які є спеціальними та як їх використовувати. З іншого боку, це пов’язано з тим, що орендарі водних об’єктів, що знаходяться на території Красненської територіальної громади не визначали умов загального водокористування на водних об’єктах наданих в оренду, в порядку, передбаченому Законом, але при цьому створюють перешкоди мешканцям громади в реалізації конституційного права на загальне водокористування. Отже, внаслідок цих факторів в селищній виникла конфліктна ситуація, яка з необхідністю потребує вирішення.

Відповідно до статті 10 Водного кодексу України до відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить встановлення правил загального водокористування.

На даний час правил загального користування водними об’єктами на території Красненської селищної ради не встановлені.

2. Визначення цілей державного регулювання.

Цілями регуляторного акту є:

• • проєкт рішення Красненської селищної ради розроблено з метою забезпечення виконання вимог Водного кодексу України, Законів України «Про аквакультуру», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно- правових актів, забезпечення збереження, раціонального використання водних ресурсів територіальної громади, охорони їх від забруднення, засмічення та вичерпання, поліпшення стану водних об’єктів, а також дотримання прав водокористувачів на користування цими ресурсами;

2. • введення в дію Правил загального користування водними об’єктами на території Красненської селищної ради.
3. Для розв’язання проблеми.

Для розв’язання проблеми, зазначеної в розділі 1 цього аналізу, пропонується прийняти Красненською селищною радою рішення «Про затвердження Правил загального користування водними об’єктами на території Красненської селищної ради».

4. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей.

Визначення альтернативних способів:

Вид альтернативи	Опис альтернативи
Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін.	Дана альтернатива є неприйнятною, оскільки ситуація, що склалася потребує негайного вирішення. В іншому разі не будуть дотримані права водокористувачів на користування водними ресурсами. Соціальна напруга буде зростати. Існуватиме ризик не раціонального використання   ресурсів,   їх   забруднення, засмічення та вичерпання.
Прийняття регуляторного акту, положення якого повністю узгоджуються з Водним кодексом України та іншими            законодавчими актами України.	Забезпечує досягнення цілей державного регулювання. Враховує пропозиції фізичних та юридичних осіб, які прийняли участь в обговорені проекту рішення. Забезпечує збереження, раціональне використання водних ресурсів територіальної громади, охорони їх від забруднення, засмічення та вичерпання, поліпшення стану водних об’єктів, попередження нещасних випадків та надзвичайних ситуацій при здійсненні загального   водокористування,   а   також дотримання прав водокористувачів на користування цими ресурсами.

Перевага обраного виду регулювання над усіма іншими можливими способами ґрунтується на імперативності (загальнообов’язковості) рішень Красненської селищної ради для виконання на території територіальної громади що передбачено статтею 144 Конституції України та статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Вибраний спосіб, а саме прийняття даного проєкту регуляторного акта Красненською селищною радою відповідає чинному законодавству та прямо регулює проблему.

5. Обґрунтування можливостей досягнення поставлених цілей.

Рішення Красненської селищної ради «Про затвердження Правил загального користування водними об’єктами на території Красненської селищної ради» дасть можливість врегулювати правила загального користування водними об’єктами на території громади в рамках вимог Водного кодексу України та інших нормативно-правових актів України. Забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

Прийняття проєкту регуляторного акту не потребує додаткових витрат для суб’єктів господарювання, громадян та держави.

6. Визначення очікуваних результатів ухвалення запропонованого регуляторного акту.

Проєкт регуляторного акту визначає умови загального водокористування на водних об’єктах Красненської селищної ради. Правилами загального користування водними об’єктами передбачено:

6. • визначення понять: загальне водокористування, водокористувачі;
   • основні права водокористувачів;
   • обов’язки водокористувачів;
   • обмеження прав водокористувачів;
   • обмеження господарської діяльності в межах водоохоронних зон;
   • охорона поверхневих водних об’єктів;
   • обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах;
   • відповідальність   за   порушення   водного   законодавства   та   правил загального користування водними об’єктами;
   • відшкодування    збитків,    завданих   внаслідок    порушень    водного законодавства та правил загального користування водними об’єктами.
7. Обґрунтування запропонованого терміну дії регуляторного акту.

Термін дії регуляторного акта необмежений, зміни та доповнення до регуляторного акта вносяться в разі потреби та при внесенні змін до чинного законодавства України.

8. Показник результативності регуляторного акта.

В результаті впровадження регуляторного акта буде досліджуватись та вивчатись вплив розробленого механізму на реалізацію права на загальне водокористування та стан водних об’єктів і земель водного фонду на території громади

9. Заходи з відстеження результативності акта.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до дня набрання ним чинності.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись раз на рік у формі аналітичної довідки.

Повідомлення про оприлюднення проєкту регуляторного акта буде опубліковано на офіційному веб-сайті Красненської селищної ради за електронною адресою: https://ogoloshennya/.