Родині полеглого Захисника України вручено «Орден за мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Визнання героїзму та жертовності в обороні України не мають терміну давності. Проте навіть роки не загонять біль втрати матері, батька, сестри…
Під час сьогоднішньої сесії Красненської селищної ради відбулася передача державної нагороди рідним загиблого Захисника України старшого солдата Володимира ДЕНДУРИ з села Задвір’я. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, воїна нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського «Про відзначення державними нагородами України».
Хвилиною мовчання учасники засідання вшанували полеглих на війні воїнів.
Нагороду матері і батьку Захисника вручили його побратими.
Жодна нагорода не зможе зменшити біль утрати, але орден «За мужність» символічно увіковічує Володимира патріотизм, силу духу та відданість Україні.
Варто зазначити, що Володимир Романович Дендура народився 26 червня 2006 року в мальовничому селі Задвір’я. З раннього дитинства вирізнявся добротою, життєрадісністю та дружелюбністю. Володимир навчався в місцевій школі, де здобував освіту протягом одинадцяти років. Він мав багато друзів, адже завжди був веселим, щирим та відкритим юнаком.
Він захоплювався спортом: любив волейбол, відвідував тренажерні зали та цінував активний спосіб життя. Понад усе він любив радість простих моментів і свою Батьківщину — Україну.
Після закінчення школи у 2023 році вступив до Львівського ВПУ, де обрав спеціальність кухаря-бармена. Проте його бажання служити та захищати рідну землю виявилося сильнішим. Не завершивши другого курсу, Володимир добровільно залишив навчання і вступив до лав Збройних Сил України. Він став старшим солдатом Сил Спеціальних Операцій.
Навчання проходив у місті Бердичів Житомирської області, де зарекомендував себе як зразковий, дисциплінований і мужній військовослужбовець.
Після свого 19-річчя Володимир разом із бойовою групою вирушив на Донеччину. Молодий, сповнений віри, любові до життя та відданості Батьківщині, він до останнього подиху залишався на захисті рідної землі. Під час виконання бойового завдання проявив незламність духу, мужність та вірність військовій присязі.
24 серпня 2025 року, виконуючи бойове завдання в населеному пункті Ямпіль Донецької області, Володимир отримав кульове поранення голови, несумісне з життям. Він відійшов у вічність як справжній Герой. Похований на сільському цвинтарі у рідному селі Задвір’я.
Вічна пам’ять і слава Герою України, який віддав своє молоде життя за свободу народу.
Глибока вдячність та низький уклін Володимиру за мужність, патріотизм і захист.
Щирі співчуття родині! Терпіння і сили пережити горе!
